Академія Рекреаційних технологій і права

Галузь знань – 22 «Охорона здоров’я».
Спеціальність – 227 «Фізична терапія, ерготерапія».
Освітня програма – «Фізична терапія».
Рівень вищої освіти – перший (бакалаврський).
Термін навчання – 4 роки.
Форма навчання – денна, заочна.
Кваліфікація освітня – бакалавр фізичної терапії.
Кваліфікація професійна – фізичний терапевт.
Сфера працевлаштування:
– Фізичний терапевт.

Фахові компетентності спеціальності

1. Здатність пояснювати потребу у заходах фізичної терапії, принципи їх використання і зв’язок з охороною здоров’я.
2. Здатність аналізувати будову, нормальний та індивідуальний розвиток людського організму та його рухові функції.
3. Здатність розуміти та пояснювати патологічні процеси, які піддаються корекції заходами фізичної терапії.
4. Здатність розуміти та пояснювати медичні, педагогічні, соціальні аспекти, пов’язані з практикою фізичної терапії.
5. Здатність провадити безпечну практичну діяльність для пацієнта/клієнта та практикуючого фахівця.
6. Здатність збирати анамнез, виконувати реабілітаційне обстеження, тестування, огляд та документувати їх результати .
7. Здатність аналізувати, вибирати і трактувати отриману інформацію.
8. Здатність забезпечувати відповідність реабілітаційних заходів функціональним можливостям та потребам пацієнта/клієнта.
9. Здатність допомогти пацієнту/клієнту зрозуміти власні потреби, обговорювати та формулювати цілі, пояснювати програму фізичної терапії.
10. Здатність проводити оперативний, поточний та етапний контроль стану пацієнта/клієнта відповідними засобами й методами та документувати отримані результати.
11. Здатність ефективно реалізовувати програму фізичної терапії.
12. Здатність адаптувати свою поточну практичну діяльність до змінних умов.
13. Здатність провадити професійну діяльність відповідно до потреб здоров’я, культурних цінностей та традицій населення України.
14. Здатність навчати пацієнта/опікунів самообслуговуванню/догляду, профілактиці ускладнень, захворювань, травм та неповносправності, здоровому способу життя.
15. Здатність шукати шляхи постійного покращення якості реабілітаційних послуг.

Перелік дисциплін професійного спрямування

Анатомія людини.
Педагогіка.

Психологія.
Загальна теорія здоров’я.
Основи здорового способу життя.
Фізіологія людини.
Фізіологія рухової активності.
Гігієна.
Психологія здоров’я та здорового способу життя.
Долікарська медична допомога у невідкладних станах.
Масаж.
Діагностика і моніторинг стану здоров’я.
Теорія і технології оздоровчо-рекреаційної рухової активності.
Основи фізичної терапії, ерготерапії.
Фізична терапія в педіатрії.
Фізична терапія при захворюваннях серцево-судинної системи.
Фізична терапія при захворюваннях внутрішніх органів.
Фізична терапія при травмах та захворюваннях опорно-рухового апарату.
Фізична терапія при захворюваннях та травмах нервової системи.
Спа-технології.
Кінезіологія.
Патологічна анатомія та фізіологія.
Клінічна практика при порушенні діяльності опорно-рухового апарату.
Клінічна практика при порушенні діяльності серцево-судинної системи.
Клінічна практика при порушенні діяльності дихальної системи.
Клінічна практика при порушенні діяльності нервової системи.

Кваліфікаційна характеристика 2229.2 Фізичний терапевт

Завдання та обов’язки. Керується чинним законодавством України про охорону здоров’я, реабілітацію, соціальний захист, права осіб з інвалідністю та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров’я, реабілітації, соціального захисту, організацію реабілітаційної допомоги на засадах Міжнародної класифікації
функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я (МКФ).
Здійснює реабілітаційні заходи з метою усунення, припинення або зменшення болю, відновлення функцій організму, досягнення нормального рівня здоров’я, фізичної самостійності та активності, оптимального фізичного стану та самопочуття осіб (дітей та дорослих) з порушеннями діяльності опорно-рухового апарату, ортопедичними вадами, побутовими, спортивними та професійними травмами, наслідками неврологічних, серцево-судинних, респіраторних та інших захворювань, людей літнього віку з віковими ускладненнями.
Здійснює обстеження, тестування, визначення функціонального стану та рівня фізичного розвитку особи, складанні компонентів індивідуальної програми реабілітації щодо реабілітаційних втручань фізичного терапевта та безпосередньо проводить ці втручання. Застосовує фізичні вправи, масаж та преформовані фізичні чинники. Здійснює розробку та впровадження комплексу заходів і рекомендацій, спрямованих на поліпшення діяльності опорно-рухового апарату та організму в цілому, рівноваги, координації, збільшення сили, витривалості м’язів і вдосконалення вправності рухів, відновлення або компенсації порушених чи відсутніх функцій. Бере участь у аналізі виконання реабілітаційної програми та внесенні корективів на кожному з етапів. Постійно веде встановлену профільну оцінкову та звітну документацію з фізичної терапії.
Співпрацює в тісному контакті з лікарями, ерготерапевтами, педагогами, логопедами, психологами, соціальними працівниками та іншими членами мультидисциплінарної команди. Провадить наукову та адміністративну діяльність. Постійно удосконалює свій професійний рівень. Зберігає таємницю індивідуальних програм реабілітації. Дотримується правил і норм професійної етики та деонтології. Виконує професійні обов’язки в реабілітаційних центрах, медичних, освітніх, санаторно-курортних закладах, соціальних службах, установах і організаціях державного, громадського і приватного секторів.
Повинен знати: чинне законодавство та нормативні документи, що регламентують діяльність органів управління та закладів охорони здоров’я; основи права в медицині; права, обов’язки та відповідальність фізичного терапевта; організацію реабілітаційної допомоги; пріоритетні технології, що застосовуються в сучасній реабілітаційній практиці; анатомію і фізіологію
людини; основи медичної патології; методи профілактики і корекції м’язово- скелетних, неврологічних та кардіореспіраторних дисфункцій на підставі виявлення анатомічних, фізіологічних, патологічних та психосоціальних характеристик; теорію застосування фізичних вправ; біомеханіку, моторний контроль, розвиток людини, кінезіологію та патокінезіологію, фізіологію праці; методику, доцільність і обсяг застосування заходів профілактики і корекції рухових дисфункцій у осіб різного віку, зокрема при неврологічних, опорно- рухових, серцево-судинних і респіраторних захворюваннях; основи психології, стандартизовані методи оцінки активності та участі, напрямку та ступеня впливу контекстових факторів; ефективні методи, форми, прийоми реабілітаційної допомоги; принципи роботи в мультидисциплінарній команді; індивідуальні психологічні особливості, вікові та нозологічні характеристики дітей і дорослих з обмеженнями життєдіяльності; методологічні та практичні засади застосування Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я (МКФ, 2001) та Міжнародної класифікації хвороб (МКХ-10), правила використання технологічних засобів та обладнання спеціалізованих реабілітаційних приміщень закладів охорони здоров’я, навчальних кабінетів, класів, спортивних та ігрових залів, спеціалізованих приміщень, які створено для реабілітаційної та корекційної роботи; сучасні досягнення науки та практики у відповідних галузях реабілітації та габілітації,
основи управління й організації корекційно-реабілітаційних процесів в закладах охорони здоров’я, у масових і спеціалізованих закладах для дітей, які мають вади у фізичному або розумовому розвитку; етичні норми і правила організації реабілітації осіб усіх вікових груп з обмеженнями життєдіяльності; норми і правила ведення реабілітаційної, психологічної, педагогічної та статистичної документації, основи наукових досліджень та науково доказових принципів, планування і виконання експериментальних робіт, основи організації праці, адміністрації і менеджменту в державному і приватному секторах.
Кваліфікаційні вимоги.
Фізичний терапевт вищої кваліфікаційної категорії: вища освіта (магістр) в галузі освіти «Охорона здоров’я», спеціалізація «Фізична терапія» (або сертифікація за еквівалентністю). Наявність сертифікатів, що підтверджують здатність застосовувати на практиці відповідні методики реабілітаційної допомоги у клінічному та неклінічному середовищах. Постійна участь у навчальних практиках студентів — фізичних терапевтів у якості супервізора. Підвищення кваліфікації (відповідно до чинного законодавства.
Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 10 років.
Фізичний терапевт вищої кваліфікаційної категорії зобов’язаний відповідати вимогам, які ставляться до фізичних терапевтів I кваліфікаційної категорії і, крім того, також повинен вміти:
— проводити та оцінювати результати складних методів фізичної терапії;
— консультувати складні випадки із залученням при необхідності спеціалістів відповідного профілю.
Фізичний терапевт I кваліфікаційної категорії: вища освіта (магістр) в галузі освіти «Охорона здоров’я», спеціалізація «Фізична терапія» (або сертифікація за еквівалентністю). Наявність сертифікатів, що підтверджують здатність застосовувати на практиці відповідні методики реабілітаційної допомоги у клінічному та неклінічному середовищах. Досвід участі у навчальних практиках студентів — фізичних терапевтів у якості супервізора. Підвищення кваліфікації (відповідно до чинного законодавства). Наявність
посвідчення про присвоєння (підтвердження) першої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 7 років.
Фізичний терапевт I кваліфікаційної категорії зобов’язаний відповідати вимогам, які ставляться до фізичних терапевтів II кваліфікаційної категорії, і, крім того, також повинен вміти:
— володіти удосконаленими методиками фізичної терапії;
— застосовувати новітні методи відновлення, підтримки, розвитку рухових функцій людини;
— володіти спеціальними методами обстеження та тестування в лабораторних та клінічних умовах;
— оцінювати та використовувати результати обстеження, що були отримані за допомогою сучасних інструментальних методів;
— оцінювати та корегувати ефективність проведеної реабілітаційної програми та профілактичних заходів на основі об’єктивних показників.
Фізичний терапевт II кваліфікаційної категорії: вища освіта (магістр) в галузі освіти «Охорона здоров’я», спеціалізація «Фізична терапія» (або сертифікація за еквівалентністю). Наявність сертифікатів, що підтверджують здатність застосовувати на практиці відповідні методики реабілітаційної допомоги у клінічному та неклінічному середовищах. Підвищення кваліфікації
(відповідно до чинного законодавства). Наявність посвідчення про присвоєння (підтвердження) другої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом не менше 3 років.
Фізичний терапевт II кваліфікаційної категорії зобов’язаний володіти знаннями та навичками фізичного терапевта, крім того, має вміти:
— фізична терапія при неврологічних розладах внаслідок прогресуючих захворювань;
— фізична терапія при ураженнях опорно-рухового апарату внаслідок прогресуючих захворювань;
— визначати необхідність спеціальних методів обстеження та тестування в лабораторних та клінічних умовах;
— оцінити результати обстеження та тестування за допомогою сучасних інструментальних методів;
— провести диференційну діагностику рухового порушення і встановити реабілітаційний прогноз, використовуючи прогресивні методи реабілітаційного
обстеження.
Фізичний терапевт: вища освіта (магістр) в галузі освіти «Охорона здоров’я», спеціалізація «Фізична терапія» (або сертифікація за еквівалентністю). Без вимог до стажу роботи.
Фізичний терапевт повинен вміти: проводити комплексний огляд, обстеження та оцінювання окремого пацієнта/клієнта або потреб групи клієнтів; встановлювати рухове порушення, визначати реабілітаційні цілі, здійснювати прогноз та розробляти план реабілітаційного втручання; надавати консультації в межах своєї компетенції та визначати коли саме пацієнтам/клієнтам слід звернутися до інших фахівців сфери охорони здоров’я; виконувати програму реабілітації; визначати очікувані результати будь-якого втручання / програми реабілітації; надавати рекомендації щодо самостійної роботи:
— фізична терапія при травматичних ураженнях опорно-рухового апарату;
— фізична терапія при порушенні діяльності серцево-судинної та дихальної систем;
— фізична терапія при неврологічних розладах внаслідок непрогресуючих станів (черепно-мозкові та спінальні травми, інсульти);
— дослідженні у фізичній терапії;
— класифікувати тип порушення рухової функції, користуючись МКФ;
— проводити профілактику виникнення рухових порушень;
— проводити пропагування здорового способу життя і профілактику виникнення рухових порушень, які можуть перешкоджати проведенню комплексної реабілітації.